Туристичні ресурси

Туристичні ресурси регіону.                                                  

Одним із мальовничих куточків та окрасою Медоборів є містечко біля трьох скал гірського хребта над річкою Гнилою - Скалат.               

Скалатчина й саме місто мають давню та цікаву історію. Вперше в письмових джерелах Скалат згадується в 1512 році, а вже у 1561 - отримав статус міста. В 1600 році місто отримало Магдебурське право. Окрасою міста є кам’яний замок ХVІІ століття,збудований Кшиштофором Віхровським,послом сейму (1638р.) мечником Галицьким,королівським ротмістром у 1630 році на місці старої дерев’яної фортеці ХV-ХVI століть часів Галицької Русі. На відміну від більшості оборонних споруд,  зведений на рівнині, захист забезпечували водні перешкоди - болота і мочари. З півдня та південного сходу глибина рову, заповненого водою, досягає до 2 м. У час польсько-турецької війни (кін. 17 ст.) зазнав значних руйнуваннь і втратив оборонні функції. В серпні 2004року Скалатський замок приєднано до Збаразького історико-архітектурного заповідника, який в січні 2005 року дістав статус національного заповідника «Замки Тернопілля». На території замку діють краєзнавчі музеї, які мають стати культосвітніми і науково-дослідними закладами з вивчення і збереження минулого Скалатчини, пам’яток історії, матеріальних і духовних скарбів, культури та висвітлення нових здобутків.

В межах лісового урочища «Кругляк», розташована Скалатська стапова ділянка- ботанічна пам’ятка природи місцевого зачення, де під охороною – скельно-степові фітоценози:гадючник звичайний,авринія скельна - види, занесені до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення. На південно-західній околиці міста розташований Скалатський орнітологічний заказник-природоохоронний об’єкт місцевого значення, де під охороною – орнітологічний комплекс водно-болотної фауни: крижень, вівсянка і мартин звичайні, зяблик, плиска біла.

Поблизу міста в с.Городниця розташований заповідник фонду ботанічного заказника місцевого значення «Гостра могила № 2», комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Музикова скала» та частина ботанічної пам’ятки природи місцевого значення Скалатська степова ділянка (0,5 га). На території села виявлено археологічні пам’ятки культури кулястий амфор черняхівської культури.

Лінія від с. Остап’є до с. Городниця - межа охоронної зони заповідника «Медобори». Вона проходить вздовж південної і східної межі забудови с. Остап’є, а далі по грунтовій дорозі на північний схід у напрямку товтри «Гостра Могила» (398 м) до повороту грунтової дороги у с. Городниця. Від східної окраїни с. Городниця межа охоронної зони проходить по грунтовій дорозі по днищу балки у північно-східному напрямку, а далі по улоговині, що відділяє урочища «Музикова скала» та «Панська гора», до межі з Іванівською сільською радою, далі в північно-західному напрямку до грунтової дороги, потім по грунтовій дорозі до її повороту під прямим кутом на південь.

Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам’ятки скіфського періоду. Недалеко від села розташоване Новосілківське родовище вапняку – природне скупчення порід, де розробляють корисну копалину – вапняк перекристалізований. Є геологічна пам’ятка природи – викопні рифи Сарматського моря, скелі Пазіна і Чорна, ботанічна пам’ятка «Дуб «Король» (за переказами, під дубом у 1943 р. проводив нараду командир партизанського з’єднання Сидір Ковпак),і пам’ятка природи місцевого значення «Останці Подільських Товтр»

У селі Старий Скалат, на горбистих схилах заповідника «Медобори», розташований меморіальний музей-садиба Леся Курбаса. Відкрили його взимку 1987 року. Місце створення музею обрано невипадково. Саме   тут 25 лютого 1887 народився Лесь Курбас - один з найвідоміших українських режисерів та драматургів України. Експонати музею-садиби розміщуються в п`яти кімнатах сімейного маєтку. Кожен з них несе в собі неповторну атмосферу тих часів. Всі експозиції належать певному стилю і тимчасовому відрізку життя Л. Курбаса. У першій кімнаті відвідувачам музею відкриваються перші боязкі кроки Леся Курбаса у театральному мистецтві. Експозиція другої кімнати уособлює собою творчий період під час проживання в Києві , третьої - особливості харківського відрізка у творчості відомого режисера. Експозиція в п`ятій кімнаті присвячена обласному драматичному театру Тернополя. Експонати розповідають про життєвий і творчий шлях Леся Курбаса,вшанування його пам’яті, діяльності театрів товариства «Руська бесіда», «Тернопільські театральні вечори», «Мололого театру», театрів «Кийдрамте», «Березіль». 

До 125-річчя драматурга вийшла книжка заслуженого працівника культури України Ольги Василишин «Обласний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с.Старий Скалат на Тернопільщині».

Сусіднє село Полупанівка відоме з 16 століття, жили тут здебільшого поляки. У північній частині селища знаходиться Свята гора. Відома вона з давніх-давен. І хоч зараз гора вважається християнською святинею, тут знайшли залишки давнього святилища. Із гори витікають декілька джерел, вода яких славиться своїми цілющими властивостями. Одне джерело витікає з відбитку стопи Божої Матері. З 1994 року Свята гора є ландшафтним заказником місцевого значення,де під охороною – фрагмент грядово-горбистих закарстованих височин Товтр, складених рифовими вапняками, має історично-культурне, наукове та пізнавальне значення, є рідкісні види степової рослинностій твариного світу. Поблизу села розташоване Полупанівське родовище вапняку - місце видобування корисних копалин: вапняку літотамнієвого із прошарками органогенно-детритового, міцного, масивного, сірувато-білого; ростуть - вікове дерево, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – Полупанівський дуб віком понад 200р. і діаметром 112см; вікові дерева, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення -Полупанівські буки (0,5га), де під охороною-дев’ять буків віком 150-200р., діаметром 90-123см; мають науково-пізнавальну та естетичну цінність. У 2010 році на Святій горі відкрили Хресну дорогу. Тут зможете побачити 14 образів Ісуса Христа перед сходженням на Голгофу.

На східній околиці села Колодіївка є гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення – Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці, освячене 2003р., біля якого споруджена капличка з «фігуркою» Святої Діви Марії, де відправляють молебень. Воду джерела вважають цілющою. Неподалік діє чоловічий монастир Теодора Студита, перенесений із м.Рим (Італія) стараннями Кардинала Любомира Гузара з благословення Кардинала Мирослава-Івана Любачівського. 1995р.монастир освятив єпископ Тернопільський Михаїл Сабрига. Ігумен – ієромонах Григорій (Роман) Планчак (1969р.н.) тримає спорудження монастиринської церкви. Монастир та цілюще джерело – місця паломництва вірян різних конфесій. Духовий заклад славиться умінням монахів зцілювати хворих. За 4 км на північний схід від села є геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Порохова скалка»(0,15га).