Захист прав дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах

Новина

14.01.2022

Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб’єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У разі якщо у зв’язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати: родичі; сім’я патронатного вихователя; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, зобов’язані в максимально короткий термін запропонувати сім’ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження (далі – Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, визначено механізм взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, інших закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, під час виявлення, розгляду звернень та повідомлень про таких дітей, забезпечення їх безпеки, а також надання необхідної допомоги з урахуванням потреб.

Так, відповідно до Порядку суб’єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах:

органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення,
інші заклади та установи, зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення), сільських, селищних рад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо,
служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг,
органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи,
спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги,
суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації,
інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в межах своїх повноважень.

Вищевказані інституції, визначені Порядком, в межах своїх повноважень, а також юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров’ю, зобов’язані:

у разі потреби надати дитині до медичну допомогу (у разі виявлення дитини особами, які за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи), викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;
у строк, що не перевищує однієї доби, звернутися/ повідомити (в усній та (або) в письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації) органам Національної поліції та службі у справах дітей за місцем виявлення та (або) проживання (перебування) такої дитини. У разі коли відсутня можливість звернутися до органів Національної поліції та служби у справах дітей, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження з нею або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані негайно звернутися до інших суб’єктів.

Куди звертатися за допомогою для дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах:

звернутися до вищевказаних суб’єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначених Порядком. Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, дитині нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації;
зателефонувати на урядову «гарячу лінію» за номером 15-45 (цілодобово, безкоштовно), де можна отримати вичерпну інформацію та консультацію, куди звертатися за допомогою у конкретній ситуації;
зателефонувати до поліції 102 або звернутися до найближчого відділу поліції у разі, якщо дитина стала жертвою правопорушення;
зателефонувати на Національну «гарячу лінію» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного), або з мобільного 116 123 (з мобільного). Фахівці нададуть інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку;
зателефонувати на Національну «гарячу лінію» для дітей та молоді 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного), або з мобільного 116 111 (з мобільного). Діти, підлітки та студентська молодь мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами, соціальними працівниками та соціальними педагогами щодо ситуацій, які стосуються дітей та порушення їхніх прав;
зателефонувати до Єдиного контакт центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно). Усі діти можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також отримати послуги зі складення документів процесуального характеру, представництва та захисту;

Якщо дитина отримала тілесні ушкодження або стан її здоров’я погіршився – необхідно звернутися до сімейного лікаря або найближчого медичного закладу для отримання кваліфікованої допомоги та належного документування отриманих травм, а також звернутися до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо психологічний стан дитини погіршився.

Якщо виникли додаткові питання правового характеру – телефонуйте до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України), де можна отримати наступну інформацію: контакти та зв’язок з усіма центрами з надання БВПД та бюро правової допомоги; консультування з питань надання безоплатної правової допомоги; інформування про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини; надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань.