Головне управління ДПС у Тернопільській області доводить до відома широкого кола громадськості, що в обласному центрі та районах краю активізувались спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти матеріальними цінностями у вигляді грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності.

Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання з карток мережі стільникового зв’язку із номера телефону +380501755229. Вони представляються начальником Підволочиської державної податкової інспекції Олегом Нагірним чи його довіреними особами і шахрайським методом вимагають надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб, наприклад: для залагодження питань, пов’язаних із проведенням у них перевірок, для проведення заходів із святкування застіль тощо. Як правило, цим займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, які відбувають терміни ув’язнення.

Тому вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Тож наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У зв’язку з вищевикладеним, звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини: якщо вам відома будь-яка інформація щодо вищенаведених фактів неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДПС в області, – просимо негайно звертатись до місцевих органів Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до вищезгаданих шахрайських дій.

Версія для друку

Для лідерів громад Тернопільщини податківці – надійні партнери

 

Про те, як ефективно управляти податковими надходженнями місцевих громад, збільшувати податкову базу та заохочувати жителів краю до легалізації своїх доходів та доброчесної сплати податків, йшлося під час інформаційної онлайн-сесії фахівців Головного управління ДПС у Тернопільській області із представниками тероб’єднань краю. Зорганізований захід був Тернопільським регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою». Серед слухачів – фінансисти територіальних громад Тернопільщини, а також посадовці місцевого самоврядування, які задіяні в бюджетному процесі. Основна мета онлайн-сесії – підвищення фінансової грамотності лідерів тероб’єднань, а також обговорення конкретних кроків щодо виявлення резервів наповнення бюджетів громад.

Спікерами від ГУ ДПС в області були заступник начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, управління податкового адміністрування фізичних осіб Андрій Руцький та заступниця начальника управління – начальниця відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку, місцевих податків і зборів з юридичних осіб та розгляду звернень громадян управління податкового адміністрування юридичних осіб Оксана Мартинович.

Вони поінформували присутніх про зміни в податковому законодавстві, які стосуються наповнення місцевих скарбниць, розповіли про ефективний алгоритм дій щодо збільшення бюджетних надходжень від податкових платежів, зокрема податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку тощо. Окремо обговорили моменти співпраці та взаємодії податкового відомства із тероб’єднаннями щодо обміну інформацією, підвищення податкової культури жителів населених пунктів громад.

Слухачі брали активну участь в обговоренні практичних нюансів податкових новацій, ділилися своїми позиціями та пропозиціями. Адже децентралізація внесла корективи у життя громад, тому їхні лідери першочергово зацікавлені у збільшенні фінансового забезпечення для розвитку інфраструктури населених пунктів та соціального захисту населення. Податкова служба, зі свого боку, завжди готова надати інформаційну та методологічну підтримку тероб’єднаням з даних питань.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: уточнюємо дані для нарахування

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо нарахування та сплати громадянами податку на нерухомість.

Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м бази оподаткування. Під час «гарячої лінії» йшлося саме про фізичних осіб.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання: Як нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам?

Михайло Яцина: Насамперед нагадаю, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень.

Питання: Зі сплати земельного податку пенсіонерів звільнено, а чи також не доведеться платити й податку з нерухомості?

Михайло Яцина: Ні, таке звільнення не діє на пенсіонерів.

Питання: Чи змінено понад нормові метри для сплати за нерухомість?

Михайло Яцина: Ні, база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується у 60 кв. м для квартири або квартир незалежно від їх кількості та 120 кв. м для будинку чи будинків також незалежно від їх кількості. Для різних типів нерухомості, а також їх часток норма складає 180 кв. м.

Пільги з податку для фізосіб не застосовуватимуться до об'єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири – 300 кв. м., для житлового будинку – 600 кв. м, для різних типів об'єктів житлової нерухомості – 900 кв. м.

Також пільги не нараховуватимуться на нерухомість, яку власники здають в оренду, лізинг, позичку чи використовують для бізнесу. Так, на пільги не мають права фізособи-підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та працюють у власній квартирі чи будинку.

Питання: Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки неповнолітнім особам?

Михайло Яцина: За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Питання: Чи передбачено законодавством звільнення від сплати податку у зв’язку поширеннням коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Михайло Яцина: Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за виключенням періоду з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Питання: Який механізм визначення платника податку за нерухомість, якщо вона знаходиться у спільній власності?

Михайло Яцина: Поясню, якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна особа за належну їй частку. Якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з власників, визначений за згодою, якщо інше не встановлено судом. У разі, якщо нерухомість знаходиться у спільній сумісній власності і поділена в натурі, платником податку є кожна з осіб за належну їй частку.

Питання: Як діяти громадянину, у якого є невідповідність податкової адреси?

Михайло Яцина: Якщо платник податку не отримав повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, він має звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати податку. 

Питання: Сплата та яка відповідальність для власника нерухомості?

Михайло Яцина: Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідно до підпункту 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Проте у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податкові боржники віддали бюджетам 21,2 млн гривень

 

Понад 21,2 млн грн податкового боргу виплатили 323 юрособи Тернопільщини упродовж січня-квітня 2021 року. При цьому 203 підприємства сплатили усю заборгованість на суму 12,6 млн гривень.

За чотири місяці цього року від погашення податкового боргу до зведеного бюджету мобілізовано 13,3 млн грн, що на 5,4 млн грн більше, ніж торік. Так, до державного бюджету залучено 6,4 млн грн, а це плюс 100 тис. грн до січня-квітня 2020 року.

Упродовж січня-квітня 2021 року податківці спрямували до суду 31 звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 11,4 млн гривень. Торік було 23 таких позови. Органи правосуддя задовольнили 16 таких заяв на суму 4,4 млн гривень. Ще 68 позовів на суму податкового боргу 3,2 млн грн подали щодо стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби.

Від реалізації безхазяйного майна з початку року зведений бюджет отримав 169 тис. гривень. Зокрема, 102,5 тис. грн склали надходження до державного бюджету, а 66,5 тис. гривень – до місцевих скарбниць.

Конструктивний діалог податкової служби з бізнес-спільнотою

За нинішніх умов пандемії бізнес потребує максимальної підтримки й допомоги, в тому числі й консультаційної. Тож Головне управління ДПС у Тернопільській області завжди відкрите до плідного діалогу із бізнес-спільнотою Тернопільщини. Зокрема, відомство тісно співпрацює із Територіальним відділенням ВГО «Асоціація платників податків України» в Тернопільській області.

У рамках співпраці начальник ГУ ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина зустрівся із головою ради тервідділення АППУ в області Іваном Іскерським.

«Наше відомство не залишає без уваги питання, які турбують бізнес. Ми готові до відкритого діалогу та співпраці заради створення сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні. Адже успішний та прибутковий бізнес – це запорука стабільної та процвітаючої економіки. Відкритість та партнерство, відверте обговорення загальних питань та спільний пошук шляхів їх вирішення – ключові акценти діалогу податкової служби з бізнесом», – наголосив Михайло Яцина.

 На Тернопільщині майже 53 відсотки сплачених до держбюджету платежів займає податок на додану вартість

 

«Понад 799,4 млн грн склав внесок із податку на додану вартість від суб’єктів підприємництва Тернопільщини до Державного бюджету України за чотири місяці цього року», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він додав, що приріст платежу до січня-квітня 2020 року склав майже 74 відсотки або плюс 339,5 млн гривень.

«Варто зазначити, що податок на додану вартість – один із бюджетоформуючих платежів. Його частка у сплачених підприємництвом нашого краю до державної скарбниці доходах складає майже 53 відсотки», – наголосив посадовець.

До речі, на початок травня цього року на обліку в органах ГУ ДПС області перебувало 3232  платники ПДВ, з них 2726 юридичних осіб та 506 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла: юридичних осіб плюс 49, а приватних підприємців – на 49 осіб.

Тернопільський бізнес отримав 175 млн грн податку на додану вартість

 

Впродовж січня-квітня 2021 року суб’єктам господарювання Тернопільщини повернули 175 млн грн податку на додану вартість.

Загалом про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок заявили 92 суб’єкти господарювання – юридичні особи краю. Задекларували до повернення вони 213 млн гривень цього податку. Станом на початок травня загальний залишок невідшкодованого ПДВ склав 113 млн гривень, з яких 97 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідними нормативними документами, а щодо 16 млн грн триває судовий та адміністративний розгляд.

Також фахівці податкової служби області упередили бюджетне відшкодування даного платежу на 2,7 млн гривень, що на 2,3 млн грн більше, ніж торік.

Нам важлива ваша думка: триває опитування щодо рівня корупції в органах ДПС

 

На вебпорталі ДПС України 30 квітня розпочалося опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах Державної податкової служби.

Опитування анонімне,  добровільне та не займає багато часу. Його мета – ідентифікувати з вашою допомогою проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими для вас.

Опитування можна пройти за посиланням http://tax.gov.ua/anketa/?3328193862 до 10 червня 2021 року.

Результати будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Дякуємо за надану допомогу!

Коли втрачено документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ при втраті, пошкодженні або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

При не відновленні документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Змінили адресу – перереєструйте програмний РРО

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317), перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Пунктом 10 розд. II Порядку №317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку №317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Вид діяльності змінено, а податкову не повідомлено

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Згідно із п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Так, при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Коли зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності відбулися заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

При цьому ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої-третьої груп заяви при зміні видів господарської діяльності.

Разом з тим, згідно із абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ при виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Чи може частувати платник єдиного податку другої групи суб’єктів господарювання – юридичних осіб

Згідно із п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).

Враховуючи вищенаведене, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 17 травня 2021 о 12:03