Кому і як потрібно встановлювати реєстратори розрахункових операцій

З 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері малого бізнесу, при здійсненні своєї діяльності зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язав ФОПів користуватися касовими апаратами, однак у підприємців є чимало запитань: кому саме потрібно встановлювати РРО, а кому ні?  Детальніше розповідають фахівці з надання правової допомоги.

Так, з 1 січня цього року підприємці мають або обрати та зареєструвати реєстратор розрахункових операцій (касові апарати) чи встановити програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) – програму, створену Державною податковою службою України. Вона встановлюється на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо) та перетворює його на касовий апарат (програмне РРО). Відповідне програмне забезпечення надається Державною податковою службою України ФОПам безкоштовно, є сучасним варіантом касового апарату і його також можна назвати «онлайн –касою».

Кожен платник податків самостійно обирає будь-який із двох видів фіскальних реєстраторів.

Кого ж стосуються дані нововведення? Хто має встановити РРО?

З 1 січня 2022 року усі ФОП, які є платниками єдиного податку 2-4 групи, працюють на спрощеній системі оподаткування й отримують оплату готівкою або на банківську картку, незалежно від виду діяльності та рівня доходу, при здійсненні готівкових розрахунків зі споживачами зобов’язані проводити свою діяльність з обов’язковим використанням РРО або ПРРО.

Тобто при придбанні товару в крамниці, магазині ювелірних виробів, навіть інтернет-магазині, завітавши в кафе, салон краси, станцію технічного обслуговування чи придбавши путівку в турагенції покупець має отримати фіскальний чек.

Підприємці, які приймають безготівкову оплату (на підприємницький рахунок чи рахунок юридичної особи банківським переказом або через касу банка) і надалі зможуть працювати без змін, не використовуючи РРО або ПРРО, зокрема це програмісти, дизайнери, копірайтери та інші суб’єкти господарювання, які оформлені як ФОПи, і оплата їх послуг від клієнтів надходить лише у вигляді банківського переказу за реквізитами.

РРО-звітність, яка вона?

Застосування РРО/ПРРО для ФОПів не обтяжить їх новими звітами.

РРО-звітності – це автоматичні звіти, що формуються за допомогою РРО/ПРРО та передаються до податкової онлайн, а тому щось заповнювати та передавати не потрібно, усе відбувається під час роботи з «касою» РРО/ПРРО.

Які ж ФОПи можуть і надалі працювати без касових апаратів?

Підприємці 1 групи, платники єдиного податку, що не мають найманих працівників і здійснюють роздрібну торгівлю за готівку на ринках і надають побутові послуги, можуть не використовувати касові апарати. Також РРО не потрібен для тих, хто займається незалежною професійною діяльністю – юристи, журналісти, консультанти та інші. ФОПи, які займаються торгівлею у сільській місцевості, також можуть не встановлювати касові апарати, але їм доведеться заповнювати розрахункові книжки (РК), книги обліку розрахункових операцій (КОРО), тобто на папері.

Винятки для таких підприємців в селах, які повинні встановити РРО або ПРРО:

• якщо одночасне ведеться торгівля підакцизними товарами;
• дистанційна торгівля ведеться через Інтернет;
• у разі якщо сільська рада або рада об’єднаної територіальної громади ухвалили рішення щодо обов’язкового використання касових апаратів (РРО).

Яка відповідальність за порушення закону про РРО?

Після проведення перевірки та виявлення проведення розрахункових операцій без застосування РРО підприємця чекають певні санкції, а саме: за кожну транзакцію без фіскалізації штраф.

Сума штрафу залежить від кількості проведених незаконних розрахунково-касових операцій: 100% вартості товарів (робіт, послуг) у разі першого порушення та 150% за кожне повторне.